“Safe City” as a security component of the Smart City concept: public and management aspect

Abstract

The article examines the Safe City concept in the context of Smart City development and determines its public governance dimension in the conditions of digital transformation of the urban environment. It is substantiated that the contemporary understanding of Smart City is gradually moving beyond a purely technological approach and increasingly encompasses the efficiency of public governance, sustainable development, the quality of urban services, human and social capital, and the implementation of data-driven governance. The key components of Smart City – Smart Governance, Smart Economy, Smart Mobility, Smart Environment, Smart People, and Smart Living – are analyzed, with particular attention paid to their security dimension. It is established that security has a cross-cutting nature and includes the protection of information systems and data, cybersecurity, transport and public safety, economic and infrastructure resilience, prevention of environmental and technological threats, and the development of a public safety culture.

The evolution and transformation of the Safe City concept are examined. A gradual transition is identified from local video surveillance and crime-recording systems towards the integrated use of digital technologies, intelligent video analytics, geographic information systems, Internet of Things devices, big data, and interagency information exchange tools. Particular attention is paid to the changing role of data in urban security governance and its use for monitoring, threat detection, risk assessment, forecasting, and decision-making support.

The public governance dimension of the Safe City system is determined through a combination of monitoring, information and analytical, coordination, organizational, preventive, and control functions, as well as the function of supporting managerial decision-making. It is demonstrated that the digitalization of urban security creates the prerequisites for a transition from a predominantly reactive model of responding to hazardous events towards preventive and risk-oriented governance. It is emphasized that the effectiveness of the Safe City system should be assessed not by the number of surveillance technologies deployed, but by its capacity to ensure timely threat detection, information exchange, interagency coordination, well-grounded managerial decisions, and rapid response while simultaneously respecting human rights and freedoms.

Keywords

Smart City, Safe City, public governance, digitalization, urban security, digital technologies, data-driven governance, managerial decision-making, security risks, urban environment, national security

Анотація

У статті досліджено концепцію «Безпечне місто» у контексті розвитку Smart City та визначено її публічно-управлінський зміст в умовах цифрової трансформації міського середовища. Обґрунтовано, що сучасне розуміння Smart City поступово виходить за межі технологічного підходу та охоплює питання ефективності публічного управління, сталого розвитку, якості міських послуг, використання людського і соціального капіталу та впровадження управління, заснованого на даних. Проаналізовано основні складові Smart City: Smart Governance, Smart Economy, Smart Mobility, Smart Environment, Smart People та Smart Living – та визначено їх безпековий вимір. Встановлено, що безпека має наскрізний характер та охоплює захист інформаційних систем і даних, кібербезпеку, транспортну та громадську безпеку, економічну й інфраструктурну стійкість, попередження екологічних і техногенних загроз, а також формування культури безпеки населення.

Досліджено становлення та трансформацію концепції Safe City («Безпечне місто»). Встановлено поступовий перехід від використання локальних систем відеоспостереження та фіксації правопорушень до комплексного застосування цифрових технологій, інтелектуальної відеоаналітики, геоінформаційних систем, пристроїв Інтернету речей, великих масивів даних та засобів міжвідомчого інформаційного обміну. Особливу увагу приділено зміні ролі даних у системі забезпечення міської безпеки та їх використанню для моніторингу, виявлення загроз, оцінювання ризиків, прогнозування та підтримки прийняття управлінських рішень.

Визначено публічно-управлінський зміст системи «Безпечне місто» через сукупність моніторингової, інформаційно-аналітичної, координаційної, організаційної, превентивної, контрольної функцій та функції підтримки прийняття управлінських рішень. Доведено, що цифровізація міської безпеки створює передумови для переходу від переважно реактивної моделі реагування на небезпечні події до превентивного та ризик-орієнтованого управління. Наголошено, що ефективність системи «Безпечне місто» повинна визначатися не кількістю технічних засобів спостереження, а здатністю забезпечувати своєчасне виявлення загроз, інформаційну взаємодію, міжвідомчу координацію, обґрунтованість управлінських рішень та оперативність реагування з одночасним дотриманням прав і свобод людини.

Ключові слова

Smart City, Safe City, «Безпечне місто», публічне управління, цифровізація, міська безпека, цифрові технології, data-driven governance, управлінські рішення, безпекові ризики, національна безпека.

Back to Table of Contents No 38 (2026)

Sporyshev K. O. Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Deputy Head of the Educational and Scientific Institute for Training of Management Personnel in Scientific Work – Head of the Scientific and Research Laboratory of Construction and Operational Application of the National Guard of Ukraine, National Academy of the National Guard of Ukraine, (Ukraine)

ORCID –  0000-0003-4737-9698
Researcher ID    J-5960-2018
Scopus author id: –   59047032200
E-Mail:   spor_kos@ukr.net

Bondarenko O. H. Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor Head of the Logistics Management Department of the Educational and Scientific Institute for Management Training National Academy of the National Guard of Ukraine (Ukraine)

ORCID –  0000-0003-1755-3333
Researcher ID    J-5705-2018
Scopus author id: –   57687413400
E-Mail:   Alexanderbondarenko77@gmail.com

1. Albino, V., Berardi, U., & Dangelico, R. M. (2015). Smart cities: Definitions, dimensions, performance, and initiatives. Journal of Urban Technology, 22(1), 3–21. DOI: 10.1080/10630732.2014.942092.
2. Barns, S. (2018). Smart cities and urban data platforms: Designing interfaces for smart governance. City, Culture and Society, 12, 5–12. DOI: 10.1016/j.ccs.2017.09.006.
3. Bui, M. (2025). Toward a community-driven approach to urban data-driven governance. International Communication Gazette, 87(1). DOI: 10.1177/17480485241261572.
4. Caragliu, A., Del Bo, C., & Nijkamp, P. (2011). Smart cities in Europe. Journal of Urban Technology, 18(2), 65–82. DOI: 10.1080/10630732.2011.601117.
5. Chui, K. T., Vasant, P., & Liu, R. W. (2019). Smart city is a safe city: Information and communication technology-enhanced urban space monitoring and surveillance systems: The promise and limitations. In Smart Cities: Issues and Challenges (pp. 111–124). Elsevier.
6. Giffinger, R., Fertner, C., Kramar, H., Kalasek, R., Pichler-Milanović, N., & Meijers, E. (2007). Smart Cities: Ranking of European Medium-Sized Cities. Vienna: Centre of Regional Science, Vienna University of Technology.
7. Gil-Garcia, J. R., Gasco-Hernandez, M., & Pardo, T. A. (2022). Governance rules for managing smart city information. Urban Governance, 2(1), 221–231. DOI: 10.1016/j.ugj.2022.05.003.
8. International Organization for Standardization. (2019). ISO 37122:2019. Sustainable cities and communities  Indicators for smart cities. Geneva: ISO. 95 p. https://www.iso.org/standard/69050.html.
9. Kandt, J., & Batty, M. (2021). Smart cities, big data and urban policy: Towards urban analytics for the long run. Cities, 109, Article 102992. DOI: 10.1016/j.cities.2020.102992.
10. Lacinák, M., & Ristvej, J. (2017). Smart city, safety and security. Procedia Engineering, 192, 522–527. DOI: 10.1016/j.proeng.2017.06.090.
11. (2023). Smart City Data Governance: Challenges and the Way Forward. OECD Urban Studies. Paris: OECD Publishing. 185 p. DOI: 10.1787/e57ce301-en. https://doi.org/10.1787/e57ce301-en.
12. Przeybilovicz, E., & Cunha, M. A. (2024). Governing in the digital age: The emergence of dynamic smart urban governance modes. Government Information Quarterly, 41(1), Article 101907. DOI: 10.1016/j.giq.2023.101907.
13. Ranchordás, S., & Klop, A. (2024). Data-driven regulation and governance in smart cities. In V. Mak et al. (Eds.), Research Handbook in Data Science and Law (2nd ed., pp. 251–276). Edward Elgar Publishing. DOI: 10.4337/9781035316458.00019.
14. Ristvej, J., Lacinák, M., & Ondrejka, R. (2020). On smart city and safe city concepts. Mobile Networks and Applications, 25, 836–845. DOI: 10.1007/s11036-020-01524-4.
15. Drok, I. S. (2025). The “Safe City” system as a tool for monitoring compliance with transport legislation. Analytical and Comparative Jurisprudence, 2, 244–249. [in Ukrainian].
16. Zinchenko, O. V. (2024). “Safe City” as a factor of rapid response to emergencies in the context of the development of a digital society. Collection of Scientific Works of the State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, 4(12). [in Ukrainian].
17. Kadlubovych, T. I. (2026). The “Safe City” concept as a tool for protecting state sovereignty. Forum Prava, 87(3), 190–198. DOI: 10.32631/fp.2026.3.18. [in Ukrainian].
18. Karpenko, M. O. (2023). Substantiation of the implementation of “Safe City” projects at the state level in Ukraine. Investments: Practice and Experience, 11, 45–51. [in Ukrainian].