The paper addresses the problem of supply chain planning under conditions of armed conflict – a context that exposes the fundamental limitations of classical deterministic planning methods. Systematic analysis of recent academic literature, comparative assessment of wartime and pandemic disruption patterns, and structured case analysis of Ukrainian enterprises’ adaptation experience constitute the research methodology. The study establishes a conceptual distinction between supply chain resilience, agility, and adaptability, and demonstrates that wartime disruptions – characterised by brittleness, anxiety, nonlinearity, and incomprehensibility – require qualitatively different planning responses compared to pandemic shocks. A typology of four adaptive planning strategies is proposed, organised along the dimensions of planning horizon (short versus long) and organisational flexibility (low versus high): reactive adaptation, scenario planning, tactical stabilisation, and strategic reconfiguration. Analysis of the Ukrainian logistics sector reveals that the share of road transport in total import value rose from 35% to 64% following the invasion of February 2022, while infrastructure damage exceeded USD 252 billion. The study documents five key adaptation practices adopted by Ukrainian enterprises: supplier diversification, multimodal transport switching, warehouse decentralisation, accelerated digitalisation, and collaborative supply chain planning. The transformation of specific planning methods is traced – from fixed annual budgets to rolling budgets, from just-in-time to strategic buffer strategies, from single-sourcing to multi-sourcing procurement. The practical contribution of this research lies in the formulation of a matrix for selecting an adaptive planning strategy depending on the characteristics of the operating environment, which can serve as a planning tool for enterprises operating in high-uncertainty conditions. Prospects for further research are associated with the quantitative evaluation of the effectiveness of the identified adaptation strategies and the development of a post-war supply chain recovery methodology
supply chain planning, wartime logistics, adaptive planning, supply chain resilience, disruption management
Стаття присвячена проблемі планування ланцюгів постачання в умовах збройного конфлікту – контексту, який виявляє фундаментальні обмеження класичних детерміністських методів планування. Методологію дослідження становлять: систематичний аналіз сучасної наукової літератури, порівняльна оцінка характеру порушень у воєнний час та в період пандемії, а також структурований аналіз кейсів досвіду адаптації українських підприємств. У дослідженні встановлено концептуальне розмежування між стійкістю, гнучкістю та адаптивністю ланцюгів постачання, а також доведено, що порушення воєнного часу, яким притаманні крихкість, тривожність, нелінійність та непередбачуваність, потребують якісно інших підходів до планування порівняно з шоками пандемії. Запропоновано типологію чотирьох стратегій адаптивного планування, структурованих за двома вимірами: горизонтом планування (короткостроковий та довгостроковий) і організаційною гнучкістю (низька та висока): реактивна адаптація, сценарне планування, тактична стабілізація та стратегічна реконфігурація. Аналіз українського логістичного сектору свідчить, що частка автомобільного транспорту в загальній вартості імпорту зросла з 35% до 64% після вторгнення у лютому 2022 року, тоді як збитки інфраструктурі перевищили 252 млрд доларів США. У дослідженні задокументовано п’ять ключових практик адаптації, впроваджених українськими підприємствами: диверсифікація постачальників, перехід на мультимодальні перевезення, децентралізація складського господарства, прискорена цифровізація та колаборативне планування ланцюгів постачання. Простежено трансформацію конкретних методів планування – від фіксованих річних бюджетів до ковзних, від принципу «точно вчасно» до стратегії стратегічних буферних запасів, від єдиного джерела постачання до мультисорсингових закупівель. Практичний внесок дослідження полягає у формуванні матриці вибору стратегії адаптивного планування залежно від характеристик операційного середовища, яка може слугувати інструментом планування для підприємств, що працюють в умовах високої невизначеності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною оцінкою ефективності виявлених стратегій адаптації та розробкою методології відновлення ланцюгів постачання у повоєнний період.
планування ланцюгів постачання, воєнна логістика, адаптивне планування, стійкість ланцюга постачання, управління порушеннями
Shchekhovska L.M. PhD (Public Management and Administration), Associate Professor of Department of Logistics of State University «Kyiv Aviation Institute» (Ukraine)