The article examines the theoretical and practical foundations of applying hybrid project management methodologies in logistics that combine elements of traditional (plan-driven) and agile approaches. The relevance of the study is determined by the need for enterprises to adapt rapidly to dynamic market conditions while maintaining operational stability and regulatory compliance. The paper analyzes recent research focused on customizing hybrid methodologies and assessing their effectiveness in managing complex projects. It identifies key characteristics of logistics projects that influence methodology selection, including physical constraints, regulatory requirements, and dependence on external partners. Three core models of hybrid management are proposed – phase-based, functional, and integrated – each providing a balance between predictability and flexibility. The paper substantiates the rationale for methodological zoning depending on project type: traditional methods for capital investments, Agile for IT and process-oriented initiatives, and hybrid models for complex logistics projects. The study outlines key implementation tools, methodological competency requirements for teams, and typical challenges such as methodological chaos, increased administrative burden, and coordination difficulties. The findings emphasize the potential of hybrid methodologies to enhance logistics project performance through a flexible combination of strategic planning and adaptive management. Future research directions include empirical evaluation of hybrid models in different logistics segments, analysis of organizational culture impacts, and integration of digital technologies (AI, IoT, blockchain) into hybrid management systems.
hybrid methodologies, project management, logistics, Agile, traditional approaches, integrated management, adaptability, plan-driven models, project efficiency
У статті досліджено теоретичні та практичні засади застосування гібридних методологій управління проєктами в логістиці, що поєднують елементи традиційних (планово-орієнтованих) і гнучких (Agile) підходів. Визначено актуальність проблеми у зв’язку з потребою підприємств швидко адаптуватися до мінливих умов ринку, водночас зберігаючи стабільність операційних процесів і відповідність регуляторним вимогам. Проаналізовано сучасні наукові дослідження, присвячені кастомізації гібридних методологій та їх ефективності в управлінні складними проєктами. Виявлено основні характеристики логістичних проєктів, що впливають на вибір підходу до управління, зокрема фізичні обмеження, регуляторну обтяженість і залежність від партнерів. Запропоновано три базові моделі гібридного управління – фазову, функціональну та інтегровану, які забезпечують баланс між передбачуваністю і гнучкістю. Обґрунтовано доцільність зонування застосування методологій залежно від типу проєкту: традиційних – для капітальних інвестицій, Agile – для IT- і процесно-орієнтованих задач, гібридних – для комплексних логістичних ініціатив. Розглянуто ключові інструменти впровадження гібридного підходу, вимоги до методологічної компетентності команди, а також типові ризики, пов’язані з методологічним хаосом, адміністративними витратами та недостатньою координацією. Зроблено висновок про потенціал гібридних методологій у підвищенні ефективності логістичних проєктів завдяки гнучкому поєднанню стратегічного планування та адаптивного управління. Визначено напрями подальших досліджень – емпіричну оцінку ефективності різних моделей у різних сегментах логістики, вплив організаційної культури та інтеграцію цифрових технологій у гібридні системи управління.
гібридні методології, управління проєктами, логістика, Agile, традиційні підходи, інтегроване управління, адаптивність, планово-орієнтовані моделі, ефективність проєктів
Shchekhovska L.M. PhD in Public Management and Administration, Associated Professor, Department of logistics of State University «Kyiv Aviation Institute» (Ukraine)